Акції

Новини

Організація по привласненню імен і адрес в інтернеті (ICANN) наступного року може відкрити нові домени першого рівня, призначені для загального використання. 

В останні роки існує тенденція до відмови приватних розроблювачів від систем керування сайтами власного виробництва. Наша партнерська мережа росте не щодня, а щогодини, і усе більше й більше середніх і невеликих розроблювачів розуміє, що підтримувати свою розробку дорожче й не так ефективно, як використати готовий продукт.

Це кліше ми говорили потенційним студіям-партнерам, які було потрібно переконати в гострій потребі переходу на наше рішення. Небагато лукавили, але намагалися вірити в те, що говоримо. І от - час прийшов, різниця вже стала очевидною, і якщо раніше конкуренція йшла між «коробковою» системою як класом і продуктом власного виробництва студії, то зараз конкурують уже окремі «коробки».

І що ж, ринок перейшов у стадію стабільного розвитку? Як би не так. 4 роки назад я написав для журналу «Інфобізнес» статтю за назвою «Наскільки дикий російський ринок систем керування контентом?» Виявилося - так, дикий. Виявилось, що і ринку як такого немає. А що зараз?

Як і слід було сподіватися, за 4 роки багато чого змінилося. І ринок, нехай і крихітний, з'явився, і навіть термін «система керування контентом» майже пішов у минуле (тепер CMS-ы управляють сайтом), і багато хто з тодішніх лідерів пішли зі сцени. А от принципових змін не так багато.

Для початку пройдемося по основних тезах, які я взяв за основу тодішньої статті.

Дотепер в Україні не було проведено більш-менш серйозних досліджень ринку CMS і його характеристик.

На початку 2007 року спроба провести таке дослідження була почата. Було придумано систему оцінки й видано підсумкову таблицю порівняння. Як звичайно, хтось був задоволений підсумками, хтось ні, хтось порахував, що стаття проплачена переможцем дослідження. Звичайно, дослідження вже давно не актуально, з тих пір дуже багато чого змінилося, однак, все подібне, що я бачив після, або носило поверхневий характер, або закінчувалася в дусі «... отже, після довгого аналізу й численних безсонних ночей таки кращий продукт - це ...». До речі, щоб цей матеріал не поповнив значні списки джинси, жодного назви продукту ви тут не побачите.

CMS не сумісні один з одним...

Ситуація та ж, інструментів міграції між різними продуктами немає. Це не дивує - ринок росте скаженими темпами, простіше боротися за «незасвоєних» клієнтів, чим переманювати їх у конкурентів.

Більшість розроблювачів CMS ведуть закриту інформаційну політику відносно власних розробок.

Тут прогрес безумовно є. У будь-якого продукту, що претендує на серйозні позиції, на сайті ви знайдете й документацію, і демо-версию, і ціни, і список партнерів, і приклади впровадження. Зате й перегини в інформуванні потенційних покупців трапляються. Пише, приміром, яка-небудь компанія-виробник, що в неї вже N тисяч користувачів. Що таке, думаю, ну не може бути в них стільки, навіть якщо по долару будуть продавати. Запитую - «чи правда що, продали так багато»? «Ну як сказати... так, скачало й установило trial-версію приблизно стільки, а частина (дуже велика) можливо й не купить».

Головна ж проблема ринку зараз - дуже низька інформованість кінцевих клієнтів про особливості використання продуктів такого роду. Найчастіше покупець вибирає продукт по трьох критеріях: декларований список функціональних можливостей, враження від «адмінки» і ціна. Рідко коли зустрічаються «привереди», які поцікавляться хоча б наявністю (не говорячи вже про якість) документації, служби підтримки. І зовсім рідкий вид знає про ОСНОВНІ критерії вибору системи керування їхнім майбутнім сайтом. Саме так - основних. Тому як «список функціональних можливостей» на ділі може виявитися вкрай незручним у використанні й поверхово проробленим, враження від адміністративного інтерфейсу розвіються на етапі активної експлуатації, а вартість «коробки» розчиниться у вартості впровадження.

Отже, основні критерії, по яких я б вибирав систему керування майбутнім сайтом своєї компанії:

1. Сукупна вартість створення сайту - «коробки»+впровадження. Купувати в коробці можна тільки готове рішення, а інструмент для створення такого рішення потрібно купувати тільки у фірми-розробника, разом з її послугами.

2. Вартість володіння. Про цього фактора забувають найчастіше. Ця вартість складається з постійних і періодичних витрат на майбутній сайт: хостинг, рівень кваліфікації (читай - зарплатні) фахівця, що його буде підтримувати, а також компанії, що буде обслуговувати сайт (якщо це треба, звичайно), технічна підтримка (як правило, безкоштовна вона тільки протягом першого року), складність внесення змін у функціональну частину проекту. Все це замовник з'ясовує вже ПІСЛЯ здачі проекту, коли подітися клієнтові вже нікуди.

3. Можливість перемінити підрядника, якщо фірма-розроблювач мого сайту кане в невідомість або задере ціни. Це значить, що у виробника продукту повинно бути досить багато партнерів і добре пророблена документація.

4. Результати випробування системи «у польових умовах». Яке навантаження система створює на сервер і чи не знадобиться мені купувати виділений сервер для штатної роботи мого сайту? Чи швидко буде завантажуватися сайт і інтерфейс адміністратора? Чи дійсно всі інструменти, які є в системі, досить функціональні й зручні у використанні?

5. Ну й, нарешті, незалежні відгуки про систему, починаючи з пошуку по форумах і блогам, і закінчуючи навіть обдзвоном деяких компаній, що вже користуються даним продуктом. В іетернеті є кілька місць, де можна прочитати більш-менш незалежні думки.

Також варто пошукати інформацію про прецеденти зломів сайтів на системі, відгуках про роботу техпідтримки, вдумливо почитати документацію (а ще краще дати її на оцінку технічному фахівцеві).

А ринок однаково прийде до нормального виду. Звичайно, нікуди не дінуться замовлені статті, паразитування на чужих іменах, роздування сумнівних інформаційних приводів. Але куди ж без них?